При організації методичної роботи неприпустимо формально ставитися, тобто
висувати однакові вимоги, до учителя – початківця та учителя із стажем. При
переході вчителів від однієї кваліфікаційної категорії до іншої обов’язково
слід організовувами методичну роботу з удосконалення рівня професійної майстерності
згідно з результатами атестації.
На кожному наступному етапі зміст, форми та
результати роботи значно відрізняються від попереднього. Кожного разу,
докладаючи більше зусиль до роботи над собою, вчитель постійно
переходить на більш високий рівень і , як наслідок, підвищує
кваліфікаційну категорію.
МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТІСНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ
ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТІСНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ ПІД ЧАС САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ
МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЇ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ НА ОСНОВІ ОСОБИСТІСНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ
ВИКОРИСТАННЯ ОСОБИСТІСНО-РОЗВИВАЛЬНОГО ПРИНЦИПУ ПІД ЧАС САМООСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ
Сучасний учитель має знати більше, ніж його учні, але його знання не повинні обмежуватися предметом і методикою його викладання. Він має бути в курсі передових технологій. Педагог повинен постійно самовдосконалюватися, тому що його робота пов'язана з постійним оновленням.
ОтветитьУдалитьЩороку до вчителя приходять нові учні, що несуть із собою новий етап розвитку суспільства. Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Саме тому основною метою саморозвитку й самоосвіти вчителя має стати досягнення бажаного рівня професійної компетентності.
Отже, кожен сучасний учитель має усвідомити, що самоосвіта – це потреба, яка захищає його від інтелектуального зубожіння, це усвідомлений процес пізнавальної діяльності, це вдосконалення будь-яких рис людини або її навичок, це постійний пошук, зростання, розвиток.
Не можу не погодитися із попереднім коментарем.
ОтветитьУдалитьІснують декілька психологічно орієнтовані моделі, за якими відбувається самореалізація особистості: вільна, особистісна, розвивальна, активізуюча, формувальна, збагачуюча. Але яку б із моделей не практикували вчителі, саме особистісний досвід є психологічною основою самореалізації особистості в системі освіти.
Основним предметом професійної діяльності педагога для особистісного переходу на новий якісний рівень професійної діяльності в умовах моделі школи майбутнього – є активізація самоосвіти, зміст якої полягає у вивченні й запровадженні нових педагогічних технологій, форм, методів і прийомів навчання.
Актуальні зміни в змісті сучасної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами. Тому завдання адміністрації школи сформувати її на основі принципів наступності, діагностичного підходу, практичної та адресної спрямованості, самореалізації особистості й розвитку творчого потенціалу. Успіх навчально-виховного процесу залежить від того, чи відмовиться педагог від стереотипів минулих часів, чи готовий він будувати стосунки з учнями на принципах гуманізму. Дійсність вимагає позбутися звичних установок, шукати нові форми спілкування як з учнями, як і з їхніми родинами, так із вчителями.Критеріями фахової підготовки має стати рівень загальної культури вчителя та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природовідповідності, закономірності її розвитку; високий рівень володіння методикою, знання дитячої психології.
ОтветитьУдалитьЛукашівський НВК. Сюрмакова Надія Іванівна
Этот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьЭтот комментарий был удален автором.
ОтветитьУдалитьДякуємо за цікаві і корисні матеріали.
ОтветитьУдалитьВважаємо, що пріоритетний напрям методичної роботи в школі – розвивати творчі паростки в діяльності кожного вчителя. Підґрунтям якісної методичної роботи є системна діагностика, що забезпечує об’єктивну інформацію про стан і результати педагогічного процесу та сприяє прийняттю адекватних управлінських і педагогічних рішень.
Діагностування вчителів проводимо щодо рівня їхньої теоретично-практичної підготовленості, спрямування на творчість, рівня підготовленості сприйняття та впровадження інновацій, рівня знань з районної та шкільної науково-методичної проблеми.
Для більш об’єктивного оцінювання діяльності педагога слід використовувати механізм фіксації його «активності». Адже вчитель – це не тільки той, хто навчає, а в першу чергу той, хто навчається сам, той, хто своїм прикладом привчає до творчого злету, до відповідальності за доручену справу день за днем, крок за кроком. У педагогічній праці такими кроками є атестація – звіт педагога про роботу протягом 3-5 років. Тому, щоб простежити розвиток майстерності вчителя, результати його участі в методичному та педагогічному житті школи, кожний вчитель повинен вести методичний щоденник, в якому фіксує всі види своєї діяльності. Але тут залишається ще чимало формалізму. Непогано було б кожному вчителю мати свій особистий сайт чи хоча б портфоліо, щоб можна було містити «родзинки» свого педагогічного досвіду (друковані матеріали, відеозаписи, фотографії тощо) протягом всього міжатестаційного періоду. Таким чином можна подолати ще одну проблему – формалізм у проведенні роботи з самоосвіти, бо часто не прослідковується ускладнення завдань, які ставить перед собою вчитель.
Для створення мотивації педагога до самоосвітньої діяльності слід використовувати різні засоби управлінського впливу, які становлять систему чинників, завдяки яким особистість вчителя саморозвивається. Адже саме самоосвітня діяльність педагога – запорука успішної роботи кожного навчального закладу. З метою регулювання та коригування самоосвітньої діяльності заступник директора з навчально-виховної роботи повинен відвідувати й аналізувати разом із педагогом проведені уроки, рецензувати підготовлені реферати, доповіді, методичні розробки, аналізувати виступи вчителів на семінарах, конференціях, педрадах, засіданнях ШМК тощо. Це дає змогу зробити висновок щодо правильності обраних напрямків самоосвіти й їх впливу на результативність роботи педагогів, своєчасно внести корективи. Таким чином, правильно спланована методична робота – запорука професійного зростання вчителів навчального закладу.
До речі, наші педагоги беруть участь у шкільних, районних, обласних конкурсах, виставках педагогічної творчості, педагогічних ярмарках. Можливо, вже сьогодні слід практикувати поїздки за кордон з метою вивчення зарубіжного досвіду навчання та виховання молодого покоління.
Дякуємо за цікаві і корисні матеріали.
ОтветитьУдалитьВважаємо, що пріоритетний напрям методичної роботи в школі – розвивати творчі паростки в діяльності кожного вчителя. Підґрунтям якісної методичної роботи є системна діагностика, що забезпечує об’єктивну інформацію про стан і результати педагогічного процесу та сприяє прийняттю адекватних управлінських і педагогічних рішень.
Діагностування вчителів проводимо щодо рівня їхньої теоретично-практичної підготовленості, спрямування на творчість, рівня підготовленості сприйняття та впровадження інновацій, рівня знань з районної та шкільної науково-методичної проблеми.
Для більш об’єктивного оцінювання діяльності педагога слід використовувати механізм фіксації його «активності». Адже вчитель – це не тільки той, хто навчає, а в першу чергу той, хто навчається сам, той, хто своїм прикладом привчає до творчого злету, до відповідальності за доручену справу день за днем, крок за кроком. У педагогічній праці такими кроками є атестація – звіт педагога про роботу протягом 3-5 років. Тому, щоб простежити розвиток майстерності вчителя, результати його участі в методичному та педагогічному житті школи, кожний вчитель повинен вести методичний щоденник, в якому фіксує всі види своєї діяльності. Але тут залишається ще чимало формалізму. Непогано було б кожному вчителю мати свій особистий сайт чи хоча б портфоліо, щоб можна було містити «родзинки» свого педагогічного досвіду (друковані матеріали, відеозаписи, фотографії тощо) протягом всього міжатестаційного періоду. Таким чином можна подолати ще одну проблему – формалізм у проведенні роботи з самоосвіти, бо часто не прослідковується ускладнення завдань, які ставить перед собою вчитель.
Для створення мотивації педагога до самоосвітньої діяльності слід використовувати різні засоби управлінського впливу, які становлять систему чинників, завдяки яким особистість вчителя саморозвивається. Адже саме самоосвітня діяльність педагога – запорука успішної роботи кожного навчального закладу. З метою регулювання та коригування самоосвітньої діяльності заступник директора з навчально-виховної роботи повинен відвідувати й аналізувати разом із педагогом проведені уроки, рецензувати підготовлені реферати, доповіді, методичні розробки, аналізувати виступи вчителів на семінарах, конференціях, педрадах, засіданнях ШМК тощо. Це дає змогу зробити висновок щодо правильності обраних напрямків самоосвіти й їх впливу на результативність роботи педагогів, своєчасно внести корективи. Таким чином, правильно спланована методична робота – запорука професійного зростання вчителів навчального закладу.
До речі, наші педагоги беруть участь у шкільних, районних, обласних конкурсах, виставках педагогічної творчості, педагогічних ярмарках. Можливо, вже сьогодні слід практикувати поїздки за кордон з метою вивчення зарубіжного досвіду навчання та виховання молодого покоління.
Велика подяка за корисний матеріал, який вже не один рік використовуємо у своїй роботі. Методична робота є важливим компонентом педагогічної освіти , що складається з чіткої системи дій, спрямованих на підвищення кваліфікації, професійної майстерності, розвиток творчого потенціалу кожного педагогічного працівника. Вирішити ці багатопланові завдання намагаємося через створення оптимальної системи методичних заходів і надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально відповідають їхнім потребам, запитам, інтересам.
ОтветитьУдалитьПланування методичної роботи здійснювалося на діагностичній основі. Основними аспектами були вдосконалення педагогічної майстерності, оволодіння новітніми технологіями навчання, моніторинг навчально-виховного процесу. Продумане та правильне діагностування допомогло ліквідувати формальний підхід до організації методичної роботи, обирати ті форми , які задовольняють інтереси, запити, потреби кожного педагога в постійному підвищенні професійного рівня відповідно до сучасних умов.
З метою модернізації технології вивчення якості надання освітніх і методичних послуг, удосконалення організації та управління самоосвітньою діяльністю педагогів, забезпечення їх готовності до опрацювання проблемних питань протягом навчального року було проведено моніторингове дослідження рівня професійної компетентності вчителів гімназії.. Експертно-діагностична робота здійснювалась за напрямами:
- Виявлення активності та ефективності методичної роботи;
- Виявлення результативності педагогічної діяльності.
Дослідження здійснювалося на підставі аналізу циклограми участі педагогів у методичній роботі, карток особистісного зростання, банку даних про вчителів, планів самоосвітньої діяльності, анкетування та інш. Під час розрахунку результативності вчительської праці традиційно враховувалося кількість учасників і призерів олімпіад, творчих конкурсів, ступінь навченості з предмета, а також участь педагогів у професійних конкурсах. Завдяки педагогічному моніторингу здійснено накопичення інформації про кожного педагога, що забезпечує безперервне відстеження професійного рівня, дає можливість створення рейтингової системи досягнень кожного вчителя в між атестаційний період.
Дякую за надану корисну інформацію! Підтримую думку, що однією зі спеціальних здібностей педагога є його здатність до самоосвіти, зокрема пошук і творче використання корисної для навчання інформації. Потреба в самоосвіті з'являється на будь-якому етапі професійного становлення педагога. Нині її актуалізує впровадженняДержавного стандарту. Стадіями професійного становлення є (за класифікацією американського вченого Річарда Фуллера) виживання - 1 рік роботи на якій педагого зустрічається з професійними труднощами;
ОтветитьУдалитьадаптація (від 2 до 5 років роботи) - фарактеризується особливою увагою педагога до своєї професійної діяльності;
зрілість (від 5 до 8 років роботи) - характеризується прагненням переосмислити свій досвід і бажанням самостіного педегогічного дослідження.
На якому б етапі життєвого і професійного шляху не перебував педагог, він ніколи не зможе вважати своє навчання завершиним, а свою професійну концепцію остаточно сформованою. Стати авторитетним - означає бити компетентним у питаннях, що цікавлять не лише сучасного учня, а й сучасне співтовариство.